- просторікуватий
- —————————————————————————————просторі́куватийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
просторікуватий — а, е, розм. Який багато, часто беззмістовно говорить. || В якому багато зайвого (про розповідь, оповідання і т. ін.); багатослівний … Український тлумачний словник
просторікуватість — тості, ж., розм. Властивість за знач. просторікуватий … Український тлумачний словник
просторікувато — розм. Присл. до просторікуватий … Український тлумачний словник
просторікый — ка, ке, Пр. Прямо говорячий, просторікуватий … Словник лемківскої говірки
балакучий — (який полюбляє багато балакати), балакливий, говіркий, говірливий, язикатий, пащекуватий, просторікуватий; гомінкий, гомінливий, лепетливий (який багато й голосно говорить); щебетливий, цокотливий (перев. про жінок і дітей гомінливий) … Словник синонімів української мови
велемовний — 1) (який має звичку висловлюватися розлого, докладно), стоязикий, багатослівний Див. тж. балакучий 2) (про розповідь і под. який містить у собі чимало зайвого), широкомовний, багатослівний, просторікуватий Пор. пишномовний 1) … Словник синонімів української мови